Чи не забагато спить моє новонароджене?

У перші чотири тижні життя новонароджені зазвичай сплять 14–18 годин на добу, у другому місяці життя — 14–17 годин. Це більше половини дня, а в деяких малюків — навіть три чверті. Чіткої кількості годин, після якої сон вважається «занадто довгим», не існує. Діапазон такий широкий, бо всі діти різні: є ті, хто спить багато, і ті, хто спить мало, і обидва варіанти можуть бути цілком здоровими. Але є природне обмеження — голод: у перші тижні потрібно вісім або більше годувань на день, а дитина, яка спить майже цілодобово, навряд чи набереться стільки.

Цей сон не буває суцільним. Новонароджені сплять відрізками приблизно по 30 хвилин – 3 години, розподіленими по всій добі, і прокидаються кожні кілька годин, щоб поїсти. Різниці між днем і ніччю вони ще не знають. Виразний ритм сну й неспання зазвичай формується лише після другого місяця життя. До цього сон твого малюка насамперед підпорядковується одному ритму: наступному голоду.

До того ж на початку періоди неспання дуже короткі. У перші дні дитина може не спати поспіль лише приблизно 35–75 хвилин, а у віці близько 8 тижнів — зазвичай 60–90 хвилин. І в цей короткий час має вміститися дуже багато.

Приклад із життя: твоїй дитині два тижні, і вона прокидається на годування. Грудне вигодовування триває пів години, потім ти міняєш підгузок, дитина відригує повітря, ти одягаєш їй чистий боді. Уже за 45 хвилин вона знову позіхає. По-справжньому бадьорою й уважною за цей час вона була, можливо, хвилин десять. Так минає весь день, і ввечері тобі здається, що малюк тільки й робив, що спав. У цьому віці саме так і може бути.

І сам сон у новонароджених часто дуже «живий». Приблизно половину часу вони проводять у легкому, активному сні: очі рухаються під повіками, руки й ноги посмикуються, ротик працює, дихання час від часу прискорюється. Це корисно знати, бо саме з цієї фази малюка найлегше розбудити. Нижче — докладніше про це.

Чи не забагато спить твоя дитина, підкаже не годинник. Малюк, який спить 18 годин, але добре їсть, мочить підгузки й набирає вагу, просто належить до тих, хто багато спить. А дитина, яка спить лише 15 годин, але майже не п’є, потребує твоєї уваги. Ось п’ять запитань, які допоможуть це розрізнити:

1. 1

   Чи вистачає їй годувань? Перший день життя — особливий випадок: після першого годування багато дітей кілька годин міцно сплять і в цей день загалом їдять рідше, часто лише 5–6 разів. Із другого дня більшість малюків їдять щонайменше 8 разів за 24 години, часто 10–12 разів. Діти на грудному вигодовуванні в перший місяць зазвичай їдять кожні 1,5–3 години, а ті, кого годують із пляшечки, — зазвичай кожні 2–4 години. У другому місяці в багатьох дітей годувань стає трохи менше, часто 6–9 на день; але багато немовлят на грудному вигодовуванні й далі їдять 8 разів або частіше. Менша кількість годувань, ніж раніше, допустима лише тоді, коли з підгузками й набором ваги все гаразд.

2. 2

   Вона справді п’є — чи лише смокче? Під час грудного вигодовування справжнє пиття видно за ритмом: після кількох швидких смоктальних рухів на початку смоктання стає повільним і рівномірним. Рот широко відкривається, робить коротку паузу, закривається — і ти чуєш або бачиш ковток. Наприкінці дитина зазвичай сама відпускає груди, її кулачки розтискаються, вона виглядає розслабленою. Під час годування з пляшечки видно, що молока стає менше.

3. 3

   Чи достатньо наповнюються підгузки? Мокрі й брудні підгузки — найнадійніша ознака, яку ти можеш перевірити вдома самостійно. Скільки їх має бути в різні дні, читай у наступному розділі.

4. 4

   Чи набирає вона вагу? У перші дні майже всі діти трохи втрачають вагу, типовим вважається до приблизно 7 %, а найнижча точка зазвичай припадає на 2–4-й день. Після кесаревого розтину малюки часто втрачають трохи більше і трохи пізніше знову починають набирати вагу. Якщо твоя дитина втратила понад приблизно 7 %, попроси педіатра або консультанта з грудного вигодовування подивитися одне годування: чи правильно вона прикладається, чи достатньо молока отримує? Від приблизно 10 % потрібна медична оцінка, чи не треба догодовувати — при 8 або 9 % не варто просто чекати. Зазвичай маса при народженні відновлюється протягом 10–14 днів. Якщо після 5-го дня дитина й далі втрачає вагу або приблизно у два тижні ще не повернула вагу при народженні, це має оцінити лікар. Дитину зважують, зокрема, під час планового огляду немовляти у віці 3–10 днів і 4–5 тижнів.

5. 5

   Яка вона, коли не спить? Здорове новонароджене в періоди неспання не спить недовго, але по-справжньому бадьоре. Воно розплющує очі, дивиться на тебе, реагує на твій голос, енергійно рухає ніжками й гучно протестує, якщо йому щось не подобається. У нього є м’язовий тонус і звичний колір шкіри.

Якщо на всі п’ять запитань ти можеш відповісти «так», твоя дитина може спати стільки, скільки їй хочеться. Є лише один виняток у перші тижні — про нього зараз.

Скільки саме дитина випила з грудей, ти не бачиш. Але підгузки все одно покажуть, чи вистачає молока. Орієнтир щодо мокрих підгузків за 24 години такий:

• 1-й день: 1–2 мокрі підгузки

• 2-й день: 2–3

• 3-й день: 3–4

• 4-й день: 4–5

• Приблизно з 5-го дня: щонайменше 6 важких мокрих підгузків, часто 6–8

Що означає «важкий», із сучасними підгузками, які добре вбирають вологу, відчути не так просто. Допоможе просте порівняння: налий у чистий підгузок 2–4 столові ложки води (приблизно 30–60 мл) і підніми його. Приблизно так відчувається справді добре намоклий підгузок після 5-го дня.

Сеча має бути світлою — майже безбарвною або блідо-жовтою. У перші дні життя в підгузку можуть з’являтися червонувато-помаранчеві плями, так званий «цегляний пил». Це кристали з дуже концентрованої сечі, і якщо кількість мокрих підгузків відповідає нормі, у перші дні це нормально. Якщо після 4–5-го дня ти й далі бачиш «цегляний пил» або сеча темно-жовта, дитині, ймовірно, потрібно більше молока. Якщо в іншому вона бадьора і мокрих підгузків достатньо, частіше пропонуй груди або пляшечку й того ж дня обговори це з педіатром. Якщо ж мокрих підгузків мало, дитина сонна або смокче слабко, негайно звернися по медичну допомогу.

Багато про що розповідає і кал. У перші 1–2 дні виходить чорнувато-зелений, липкий меконій. Приблизно на 3–4-й день кал стає зеленувато-коричневим і м’якшим, а приблизно до 5-го дня — гірчично-жовтим. Приблизно з 4-го дня і в перші близько шести тижнів діти на грудному вигодовуванні мають щонайменше два, а зазвичай три або більше м’яких жовтих випорожнення на день, кожне приблизно завбільшки з монету діаметром близько 2,5 см або більше. У дітей, яких годують із пляшечки, випорожнення бувають рідше — зазвичай 1–4 рази на день. Якщо після 5-го дня кал і далі залишається темним, це ознака того, що молока надходить замало: тоді частіше пропонуй груди або пляшечку і того ж дня зваж дитину у педіатра. Приблизно з 6 тижнів у дітей на грудному вигодовуванні випорожнення часто стають рідшими, іноді лише раз на кілька днів. Якщо дитина добре п’є, має достатньо мокрих підгузків, набирає вагу, а кал м’який, це нормально.

Важливо: якщо кал світлий, сірий, білуватий або глинистого кольору, терміново зв’яжися з педіатром. Порівняй колір зі шкалою кольору випорожнень у медичній картці дитини. Блідий кал може вказувати на захворювання жовчних шляхів, яке потрібно лікувати якомога раніше.

О 3-й ночі мало хто надійно все підраховує. Поклади біля пеленального столика аркуш паперу або внось годування, підгузки й сон одним дотиком у застосунку Moonsleep. Тоді зранку не доведеться напружено згадувати — можна буде просто подивитися.

У перші дні й тижні є один важливий виняток із правила «не буди, хай спить»: поки твоя дитина ще не відновила вагу при народженні й не почала стабільно набирати її, між двома годуваннями не має минати більше ніж приблизно 4 години — і вдень, і вночі. Якщо до цього часу малюк сам не прокинувся, м’яко розбуди його й запропонуй груди або пляшечку. Це стосується і дітей на грудному вигодовуванні, і тих, кого годують із пляшечки. Важливо: 4 години — це верхня межа для однієї окремої довшої паузи, наприклад один раз уночі, а не звичайний інтервал. Щоб вийти щонайменше на 8 годувань, у середньому дитина має їсти не рідше ніж приблизно кожні 3 години, а на грудному вигодовуванні — часто кожні 2–3 години.

Інтервал зазвичай рахують від початку одного годування до початку наступного. Якщо дитина почала їсти о 22:00, то наступне годування має бути не пізніше приблизно 2:00.

Чому ця межа така важлива: у перші тижні налагоджується вироблення молока, і воно залежить від того, як часто дитина п’є. А малюк, який отримує замало, часто стає не гучнішим, а тихішим: він економить енергію, більше спить і ще рідше подає сигнали. Так непомітно з «дуже зручної» дитини може вийти дитина, яка п’є занадто мало.

Особливо сонними бувають діти після важких пологів, якщо під час пологів тобі давали знеболювальні, при жовтяниці або якщо малюк народився передчасно. І сонні діти часто не плачуть, просячи молока. Тому звертай увагу на тихі сигнали голоду, навіть під час легкого сну: облизування губ, пошукові рухи ротиком, ручки біля рота. Плач — це пізня ознака голоду. Якщо дитина спить поруч із тобою, помітити ці сигнали легше.

Коли вночі вже не треба будити: якщо дитина відновила вагу при народженні й добре набирає її, уночі можна дати їй спати, навіть якщо один раз пауза вийшла довшою. У багатьох дітей це так приблизно після двох тижнів. Напевно ти знатимеш це лише тоді, коли дитину зважили приблизно між 10-м і 14-м днем життя. Плановий огляд у віці 3–10 днів часто буває ще раніше, тож якщо до наступного планового огляду немовляти ще далеко, попроси у педіатра окремий візит для зважування. Якщо медсестра твоєї амбулаторії приходить до вас на патронажний візит, вона теж може зважити дитину вдома.

І після цього все одно стеж за загальною кількістю. Важливо, щоб за 24 години дитина в сумі випивала достатньо. Якщо годувань і мокрих підгузків загалом стає помітно менше, ніж раніше, обговори це з педіатром.

У перші дні багато новонароджених трохи жовтіють. Їхній печінці потрібно кілька днів, щоб надійно розщеплювати жовтий пігмент білірубін. Пожовтіння зазвичай з’являється між 2-м і 4-м днем життя, найчастіше досягає піку між 3-м і 5-м днем, у недоношених часто ще пізніше, і приблизно за два тижні зазвичай минає. У цей час багато родин уже вдома, тому в ці дні щодня оглядай шкіру дитини при денному світлі. У дітей на грудному вигодовуванні легкий жовтий відтінок іноді тримається довше. У переважній більшості випадків це нешкідливо. Але одну річ варто знати: жовтяниця може робити малюка сонним і млявим до годування.

Через це може виникнути замкнене коло. Якщо дитина мало п’є, жовтяниця частіше посилюється, а що сильніше жовтіє малюк, то втомленішим він стає. Тому при жовтяниці найважливіше — часте годування, 8–12 разів за 24 години. Якщо дитина надто сонна, щоб сама прокинутися, буди її: щоб вийти щонайменше на 8 годувань, це означає приблизно кожні 3 години, рахуючи від початку попереднього годування. Якщо в пологовому стаціонарі або педіатр сказали тобі дотримуватися іншого ритму, дотримуйся саме його.

Як перевірити колір шкіри: оглядай дитину при денному світлі, а не під теплим світлом лампи. Коротко й ніжно натисни пальцем на лоб або носик і відпусти. Якщо ця ділянка на мить здається жовтуватою, а не просто світлішою, це може бути ознакою жовтяниці. Подивися також на білки очей і в рот — наприклад, під язиком або на внутрішньому боці щік. Особливо на темній шкірі жовтизну там часто видно легше, ніж на самій шкірі. Пожовтіння зазвичай починається з обличчя і з підвищенням рівня поширюється на груди, живіт, руки й ноги.

Негайно вези дитину до приймального відділення дитячої лікарні, якщо

• вона пожовтіла вже в перші 24 години життя — якщо ти ще в пологовому стаціонарі, одразу скажи про це персоналу,

• твоя жовта дитина сонніша, ніж зазвичай, її важко розбудити або вона не хоче пити.

Якщо дитину майже неможливо або взагалі неможливо розбудити чи вона виглядає млявою, негайно телефонуй 103 (швидка) або 112.

Негайно зв’яжися з педіатром, а поза годинами прийому — звернися до місцевої служби невідкладної медичної допомоги, якщо:

• жовтизна посилюється або доходить до живота, рук чи ніг,

• кал стає світлим або білуватим чи підгузок забарвлює темна сеча.

Якщо жовтизна тримається довше ніж два тижні, а в недоношених — довше ніж три тижні, перевір це найближчим часом у лікаря, навіть якщо в іншому дитина почувається добре.

Якщо твоя дитина народилася як пізній недоношений малюк (34+0–36+6 тижнів) або незадовго до терміну (37+0–38+6 тижнів), вона часто буває соннішою за дитину, яка народилася пізніше. Вона менше часу не спить, швидше втомлюється під час годування і частіше має труднощі з прикладанням, смоктанням і ковтанням. Деякі такі діти навіть біля грудей виглядають доволі сильними, але все одно отримують менше молока, ніж здається.

Для таких дітей правило 4 годин особливо важливе: якщо через 4 години після початку попереднього годування твій малюк не показує ознак голоду, розбуди його не пізніше цього моменту. Зазвичай годування потрібне й раніше, адже ціль — 8–12 годувань за 24 години. Якщо збігаються кілька чинників, наприклад недоношеність і жовтяниця, завжди обирай коротший інтервал. Такі діти також швидко переохолоджуються і через це стають ще соннішими: тримай малюка в теплі, бажано в контакті «шкіра до шкіри», поки ти сама не спиш. У дітей, які народилися раніше або незадовго до терміну, жовтяниця трапляється частіше. Недоношені діти також мають вищий ризик синдрому раптової дитячої смерті, тому правила безпечного сну для них особливо важливі.

Якщо під час виписки тобі дали план, як часто і скільки дитина має їсти, дотримуйся його, доки педіатр не скаже інакше. Для дітей, які народилися раніше ніж у 34+0 тижнів або лежали у відділенні новонароджених, план стаціонару й так є основним. Пізніх недоношених і дітей, які народилися незадовго до терміну, зазвичай потрібно знову зважити й оцінити під час годування вже через 1–2 дні після виписки, а далі — регулярно, поки вони не почнуть стабільно набирати вагу. І не дивуйся, якщо твій недоношений малюк довше лишатиметься серед тих, хто багато спить. Щодо сну приблизно до другого дня народження враховують скоригований вік, тобто вік від розрахованої дати пологів. Дитина, яка народилася на 6 тижнів раніше, у віці 8 тижнів часто спить радше як двотижневе немовля.

Іноді розбудити новонародженого з глибокого сну зовсім непросто. Але якщо вибрати правильний момент і мати трохи терпіння, зазвичай це вдається без переляку для дитини. Не кожен крок потрібен щоразу. Іноді вистачає вже двох-трьох.

1. 1

   Лови легкий сон. Найлегше дитина прокидається з активного сну. Ти впізнаєш його за рухами очей під повіками, посмикуванням рук чи ніг, плямканням і тихими звуками. Якщо дитина лежить зовсім розслаблено і дихає рівно, а час дозволяє, зачекай кілька хвилин.

2. 2

   Приглушене світло замість яскравого. При різкому світлі діти радше заплющують очі. У м’якшому освітленні їм легше їх відкрити.

3. 3

   Трохи роздягни. Розстебни спальник, зніми один шар одягу або роздягни дитину до боді чи підгузка. Зміна відчуттів на шкірі м’яко будить багатьох малюків. Але роздягай лише ненадовго і потім знову зігрій: маленькі діти швидко переохолоджуються, а переохолоджена дитина стає ще соннішою.

4. 4

   Поміняй підгузок. Для багатьох дітей чистий підгузок — надійний будильник, а ти заразом одразу перевіриш, що в ньому.

5. 5

   Контакт «шкіра до шкіри». Поклади дитину лише в підгузку собі на голі груди. Ти при цьому сидиш напіввертикально, ніколи не лежиш пласко; її обличчя повернуте набік, ніс і рот вільні й тобі видно, ковдра лежить на спині, а не на голові. Близькість часто спонукає малюка самому шукати груди. При цьому м’яко погладжуй його по спинці, ручках, долоньках і стопах.

6. 6

   Потримай вертикально і поговори. Тримай дитину вертикально перед собою так, щоб вона могла дивитися на тебе, і тихо з нею говори.

7. 7

   Крапля молока. Зціди руками кілька крапель молока й нанеси їх на губи дитини або дай краплі з пляшечки торкнутися губ. Часто після цього малюк починає плямкати й відкриває ротик.

8. 8

   Прикладай, коли рот широко відкритий. Дочекайся, поки дитина широко відкриє рот, і тоді прикладай до грудей або пропонуй пляшечку. Не проштовхуй сосок чи соску в закритий рот.

Щоб дитина не засинала під час годування

• Стиснення грудей: обхопи груди вільною рукою глибоко, подалі від соска: великий палець з одного боку, інші — з другого. Якщо дитина вже лише смокче, але не ковтає, м’яко стисни груди й утримуй тиск. Зазвичай після цього вона знову починає ковтати. Коли ковтання слабшає, відпусти, перестав руку трохи в інше місце і повтори. Це не повинно боліти.

• Зміни бік: якщо смоктання стало слабким, зніми вакуум чистим пальцем у куточку рота і приклади дитину до інших грудей. Свіжий приплив молока часто знову бадьорить. За потреби можна кілька разів міняти груди туди-сюди.

• Потри долоньку: м’яке розтирання внутрішньої частини долоні часто допомагає дитині знову відкрити рот і продовжити смоктати.

• Якщо годуєш із пляшечки: тримай дитину під час годування в напіввертикальному положенні на руках, а не пласко лежачи. Якщо вона починає дрімати, допомагають ті самі прийоми, що й вище: зняти один шар одягу, змінити підгузок, поговорити. Ніколи не підпирай пляшечку, щоб дитина пила сама, і не залишай її з пляшечкою в ліжку: сонне немовля може захлинутися молоком.

Якщо попри все дитина знову засинає за кілька хвилин, ти нічого не зробила не так. Дай їй трохи полежати в тебе на грудях, поки ти сама не спиш, а тоді спробуй ще раз. Але якщо під час двох годувань поспіль вона майже нічого не випиває, хоча ти будила її і пробувала план Б, або загалом п’є помітно менше, ніж зазвичай, одразу зв’яжися з педіатром, а поза годинами прийому — із місцевою службою невідкладної медичної допомоги. Якщо ж її взагалі не вдається як слід розбудити, негайно телефонуй 103 (швидка) або 112.

І хоч би як ти втомилася чи зневірилася вночі: ніколи не тряси дитину, навіть на мить, щоб її розбудити. Навіть коротке струшування може спричинити небезпечні для життя травми мозку. Якщо відчуваєш, що вже не витримуєш, поклади дитину на спину в її ліжечко, вийди на хвилину з кімнати, видихни й поклич на допомогу.

Деякі діти в перші дні настільки сонні, що майже нічого не висмоктують із грудей, хоча ти вже все перепробувала. Тоді потрібні дві речі: дитині потрібне молоко, а грудям потрібен сигнал і далі виробляти молоко. І того, й іншого можна досягти, якщо зціджувати молоко руками. У перші дні це часто виходить краще, ніж молоковідсмоктувачем.

1. 1

   Вимий руки й підготуй чисту ємність, наприклад маленьку чашечку або ложку.

2. 2

   Для початку кілька разів ніжно погладь груди від зовнішнього краю в напрямку соска.

3. 3

   Поклади великий і вказівний палець у формі літери C за кілька сантиметрів позаду соска, трохи за межами темнішого ареоли.

4. 4

   М’яко стисни, відпусти і повторюй це в спокійному ритмі. Не ковзай при цьому по шкірі й не натискай на сам сосок. Спочатку з’являються лише краплі — це нормально.

5. 5

   Коли потік слабшає, перестав пальці в інше місце по колу грудей, а згодом перейди на інший бік.

6. 6

   Давай молоко дитині маленькими порціями з ложечки або з маленької чашечки. Тримай її при цьому вертикально на руках, м’яко торкнися краєм нижньої губи і нахиляй лише настільки, щоб молоко торкалося губ. Дитина злизуватиме й сьорбатиме його у своєму темпі. Нічого не вливай у рот і годуй лише тоді, коли вона не спить і ковтає.

Поки дитина ще не п’є з грудей добре, корисно добувати молоко 8–12 разів за 24 години — руками або молоковідсмоктувачем. Але план Б — це місток, а не довготривале рішення. Якщо він потрібен довше, ніж на 1–2 годування, звернися по підтримку: до педіатра, до консультанта з грудного вигодовування або, якщо незабаром чекаєш патронажний візит, до медсестри своєї амбулаторії. Якщо дитина отримує пляшечку і протягом кількох годувань поспіль п’є помітно менше, ніж зазвичай, це теж потрібно оцінити лікарю.

Багато батьків переживають у перші тижні життя навпаки: удень дитина спить годинами, а вночі бадьора. Це пов’язано з внутрішнім годинником, який ще не дозрів, і зазвичай минає само собою. Але ти можеш допомогти малюкові навчитися відрізняти день від ночі:

• Удень нехай буде світло і жваво. Впускай у кімнату денне світло, навіть коли дитина спить, і говори та співай їй, коли вона не спить. Розмови, дзенькіт посуду, пилосос у сусідній кімнаті: звичайні повсякденні звуки вдень їй цілком можна чути.

• Уночі все тихіше. Для годування й зміни підгузка достатньо слабкого світла. Говори лише тихо, ігри залиш на день, а після годування знову клади дитину спати.

• Уночі міняй підгузок лише за потреби. Повний підгузок, звісно, треба змінити, але зайва зміна лише дарма розбуджує. Виняток: якщо треба будити дитину на годування, зміна підгузка — якраз чудовий спосіб це зробити.

У цьому віці дитині не потрібен жорсткий розклад. Годування відбувається на вимогу — і вдень, і вночі, а в перші тижні правило 4 годин слугує страховкою. Після другого місяця життя в більшості дітей поступово формується ритм, який часто по-справжньому закріплюється лише між 3-м і 6-м місяцями. До цього нерівні дні — не ознака того, що ти щось робиш не так.

Здорове новонароджене може спати дуже міцно. Але його можна розбудити. Якщо ти його роздягнеш, зміниш підгузок або візьмеш на руки, воно скривиться, потягнеться, запротестує, принаймні ненадовго розплющить очі або почне шукати груди. Потім воно кілька хвилин активно п’є, навіть якщо після цього знову задрімає. І якщо вже плаче, то сильно.

Хвора дитина виглядає інакше. Фахівці говорять про млявість або летаргію. Типові такі ознаки:

• Попри роздягання, зміну підгузка й звертання до неї, вона не прокидається як слід або одразу знову засинає.

• Вона здається млявою і майже не має м’язового тонусу.

• Вона майже не реагує на твій голос, дотик чи обличчя.

• Вона не хоче пити, п’є лише коротко або дуже слабко.

• Вона лише тихо скиглить або кричить незвично різко чи без упину.

• Шкіра бліда, сіра або мармурова, губи синюваті чи сірі.

• Вона дихає швидко й важко, стогне або крекче з кожним вдихом, крила носа роздуваються або шкіра між ребрами втягується.

Натомість поодинокі кректання, зітхання і короткі паузи в диханні по 5–10 секунд без зміни кольору шкіри під час сну є нормальними. Якщо хочеш перевірити дихання, рахуй цілу хвилину, скільки разів піднімається животик, найкраще — коли дитина спокійна. Для новонароджених нормою є приблизно 40–60 вдихів за хвилину, уві сні часто лише 30–40.

Звертай увагу і на зміни. Якщо вчора твій малюк був бадьорим, а сьогодні його майже неможливо розбудити, ця різниця важливіша за будь-яку кількість годин сну.

Якщо щось здається тобі дивним, виміряй температуру. У немовлят найточніше міряти її в прямій кишці: нанеси трохи крему на кінчик цифрового термометра, поклади дитину спокійно на спину й обережно введи лише кінчик — приблизно на 1–2 сантиметри. Якщо відчуваєш опір, не проштовхуй далі. Коли термометр подасть сигнал, повільно витягни його і потім очисть. Не міряй температуру відразу після купання і не роби цього, якщо дитина була сильно закутана. Нормою є приблизно 36,5–37,5 °C. Для дітей віком до трьох місяців і температура від 38,0 °C, і температура нижче 36,5 °C — обидві причини негайно звернутися по медичну допомогу. Занадто холодна дитина може бути так само хворою, як і дитина з гарячкою: одразу зігрій її контактом «шкіра до шкіри» під ковдрою, поки телефонуєш по допомогу. Не давай дитині до трьох місяців жарознижувальних, навіть свічок, без вказівки лікаря.

І довіряй своєму відчуттю. Ти знаєш свою дитину краще за будь-кого. Якщо тобі здається, що щось не так, краще подзвонити педіатру зайвий раз, ніж один раз не подзвонити. Які саме ознаки потребують негайної медичної допомоги або виклику швидкої, ти ще раз знайдеш нижче в короткому списку.